Податкові новини
Оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу товарів, що зіпсовані чи використані для власних потреб
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з п. п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п. п. 216.3 ст. 216 ПКУ.
Відповідно до п. 216.2 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.
Згідно з п. 216.3 ст. 216 ПКУ податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарівпродукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
в) підакцизний товар (продукцію):
примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-V «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);
передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
надано як гуманітарну допомогу.
Отже, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (продукції), які зіпсовані, знищені, втрачені, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання або використані для власних потреб, крім випадків, передбачених у п. 216.3 ст. 216 ПКУ, є їх вартість з урахуванням роздрібної ціни за даними бухгалтерського обліку.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Людмила КОБЕЛЬ
Погоджено:
Наталія СОРОКА
Оподаткування сум відшкодованих комунальних платежів
Відповідно до п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої ст. 762 глави 58 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) є орендар.
Відповідно до п. п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи викладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Людмила КОБЕЛЬ
Погоджено:
Наталія СОРОКА
Податкова звітність для платника єдиного податку з особливим режимом оподаткування при призначенні пенсії/матеріального забезпечення чи страхових виплат
Відповідно до абзацу першого п. п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з врахуванням п. 49.18 ст. 49 ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування), подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду (крім випадків передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 №124, який набрав чинності 06.05.2022, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).
Згідно з примітою 5 до Декларації Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у складі Декларації протягом року поза межами звітного (податкового) періоду (до закінчення звітного (податкового) року)), зокрема, при призначенні пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат.
Якщо Додаток 2 подається для призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат платником вказується арабськими цифрами від 1 до 11 номер календарного місяця, в якому подається декларація (якщо Додаток 2 подається у разі призначення пенсії) або номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок (якщо Додаток 2 подається для призначення матеріального забезпечення та страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням) (примітка 3 до Додатка 2).
Для призначення пенсії зазначається тип Декларації «Звітна» або «Звітна нова». При цьому платники одночасно проставляють позначку у рядку 5 тип форми «призначення пенсії». Тип Декларації «Уточнююча» при поданні Додатка 2 для призначення пенсії не застосовується (примітка 5 до Додатка 2).
Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням платником обов’язково зазначається тип Декларації «Звітна» або «Звітна нова». При цьому, платники одночасно проставляють позначку у рядку 5 тип форми «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат». Тип Декларації «Уточнююча» при поданні Додатка 2 для призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується (примітка 6 до Додатка 2).
Водночас подання у складі Декларації з типом форми «Звітна» Додатка 2 з позначкою «призначення пенсії»/«матеріального забезпечення, страхових виплат» не звільняє платника єдиного внеску від обов’язку подання за підсумками року до контролюючого органу у складі Декларації Додатка 2 з типом форми «Звітна», в терміни, визначені ПКУ (примітка 5 до Декларації).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Людмила КОБЕЛЬ
Погоджено:
Наталія СОРОКА
Своєчасна виплата заробітної плати забезпечує наповнення місцевих бюджетів
Легальне працевлаштування, виплата офіційної заробітної плати та податкових відрахувань із неї сприяють наповненню бюджетів територіальних громад Тернопільщини. Адже податок з доходів фізичних осіб є одним із основних бюджетоформуючих платежів у місцевих скарбницях. Отож у напрямку детінізації ринку праці податківці та органи місцевого самоврядування працюють спільно.
Упродовж цього року працівники Головного управління ДПС у Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 3 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Відтак одне підприємство виплатило 18,9 тис. грн заборгованої зарплати. До скарбниць надійшло 3,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 129,6 тис. грн єдиного соціального внеску.
Індивідуальна роз’яснювальна робота із керівниками 27 підприємств теж увінчалася успіхом. Адже 24 із них погасили заборгованість щодо виплати заробітної плати на суму майже 2 млн гривень. Відтак бюджети отримали 538,6 тис. грн податку на доходи фізичних осіб, а також 753 тис. грн єдиного внеску.
Крім цього, на засіданнях комісій заслухали керівників 34 підприємств та організації, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. Тож 32 таких суб’єктів господарювання підвищили рівень виплати заробітної плати. Додаткові надходження до бюджетів склали 112,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 137,1 тис. грн єдиного внеску.
Таку ж роз’яснювальну роботу з аналогічних питань провели із 358 юрособами краю. Відтак 329 із них підвищили рівень виплати заробітної плати. До скарбниць додатково надійшло 5,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та майже 5 млн грн єдиного внеску.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Щодо неподання до 10 червня 2022 року річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні
Згідно з абзацом четвертим п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. При неподанні (несвоєчасному поданні) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до абзаців першого-другого п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ при відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів, зокрема, подання звітності передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
При відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів, зокрема, подання звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, зокрема, щодо подання звітності протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Таким чином, платник податку на прибуток у разі відсутності у нього можливості подати до 10 червня 2022 року річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, звільняється від відповідальності за неподання за умови виконання такого обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
При відновленні можливості виконати свій податковий обов’язок щодо подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, платник податку звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання такого обов’язку, за умови подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.
При цьому підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків буде здійснюватися за окремим Порядком, який буде затверджено Міністерством фінансів України.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Людмила КОБЕЛЬ
Погоджено:
Наталія СОРОКА
