Нагірянська громада
Тернопільська область, Чортківський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Податкова служба України інформує

Дата: 09.06.2022 10:16
Кількість переглядів: 132

 

Жителі Тернопільщини з офіційних доходів сплатили майже 2,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб

 

Одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб. Сплачуючи його, наші краяни дбають про добробут територіальних громад.

Упродовж січня-травня 2022 року платники Тернопільщини спрямували до бюджетів майже 2,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 390 млн грн або плюс 21 відсоток», – констатував він.

Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали 1,8 млрд гривень. До державного бюджету платники перерахували 475,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає суттєве місце і є основним джерелом їх зростання», – розповів Михайло Яцина. На думку очільника податкового відомства Тернопільщини, резерви додаткових надходжень податку насамперед пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.

Субєкти підприємництва Тернопільщини спрямували до держбюджету понад 580 млн грн ПДВ

 

Протягом пяти місяців цього року платники Тернопільщини сплатили до державного бюджету 580,4 млн грн податку на додану вартість.

Зокрема, у травні фактичні надходження до бюджету з податку на додану вартість становлять 104,3 млн гривень. Це на 17,4 млн грн більше очікуваних надходжень.

Станом на початок червня на обліку Головного управління ДПС у Тернопільській області перебувало 3446 платників податку на додану вартість, з них 2 884 юридичні особи та 562 фізичні особи – підприємці.

Варто нагадати, що Законом України від 12.05.2022 р. №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» з 27.05.2022 року відновлено реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

 

Платник єдиного податку одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність: річна звітність

 

Відповідно до п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 65.9 ст. 65 розд. IV ПКУ визначено, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 розд. XIV ПКУ обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа – підприємець.

Тобто чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 розд. І ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 №783).

Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу.

Водночас у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу фізичної особи – платника єдиного податку, отриманого в результаті провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розд. XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року.

Враховуючи викладене, фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію.

Податкова накладна та розрахунок коригування: відвантажені та не отримані товари

 

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а при постачанні товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а при експорті товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачаннямперегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

 

Призупинені строки розгляду Повідомлення для спростування статусу ризиковості платника

Згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня (далі – Комісія).

Комісією розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі, зокрема, отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, Комісія розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Якщо Комісією протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, подаються у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення).

Водночас відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Враховуючи викладене, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняються строки розгляду Комісією Повідомлення.

Продаж на території села технічно-складних побутових товарів

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО), а застосовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій при реалізації технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на території села, селища, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Водночас РРО та/або ПРРО застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО.

Разом з тим, у разі перевищення вказаного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій фізичні особи – підприємці зобов’язані в місячний термін з дати перевищення зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО.

Крім того, такі суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.

 

Відрядження працівника за кордон: як придбати готівкову іноземну валюту

 

Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).

Порядок здійснення операцій із валютними цінностями, у тому числі порядок проведення розрахунків за валютними операціями, встановлено Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженим постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №2 із змінами та доповненнями (далі – Положення №2).

Відповідно до п. 42 розд. VI Положення №2 резиденти – юридичні особи і фізичні особи – підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення №2 суб’єкт валютних операцій (далі – клієнт) для здійснення валютних операцій із купівлі/продажу/обміну іноземної валюти/банківських металів подає до банку заяву на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів (далі – Заява). Заява подається в довільній формі. Реквізити Заяви визначаються в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.

Відповідно до абзацу першого п. 5 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5 (далі – Положення №5) клієнти уповноважених установ не подають документи, що свідчать про наявність у них підстав/зобов’язань для здійснення валютних операцій у незначному розмірі з купівлі іноземної валюти, переказу іноземної валюти/банківських металів/гривні, уключаючи переказ іноземної валюти, що була куплена раніше в незначному розмірі, у разі зміни еквівалента купленої валюти за рахунок зміни курсів іноземних валют на дату здійснення переказу. Інформація щодо мети купівлі, переказу та документів, на підставі яких здійснюється купівля, переказ бенефіціару коштів в іноземній валюті/гривні та/або банківських металів, зазначається у Заяві та/або в платіжному дорученні.

Абзацом третім розд. I п. 5 розд. І Положення №5 встановлено, що клієнти уповноважених установ – резиденти (юридичні особи/фізичні особи – підприємці) не подають документів, що свідчать про наявність у них підстав/зобов’язань для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти/банківських металів, якщо такі операції здійснюються в межах ліміту, визначеного в п. 90 прим. 1 розд. IX Положення №5.

Так, згідно з п. 90 прим. 1 розд. IX Положення №5 резиденту (юридичній особі/фізичній особі – підприємцю) дозволяється протягом одного дня здійснювати валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти без підтвердження наявності підстав/зобов’язань для їх проведення на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 100000 євро включно (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом грн до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції).

Уповноважені установи самостійно приймають рішення про необхідність подання клієнтом документів, що пов’язані зі здійсненням валютних операцій, що зазначені в абзаці першому п. 5 розд. I Положення. Клієнт у разі запиту уповноваженою установою документів, що пов’язані зі здійсненням валютних операцій, зобов’язаний подати такі документи в термін, установлений уповноваженою установою.

Крім цього п. 5 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», зі змінами, заборонено видачу в України готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта в іноземній валюті в обсязі, що перевищує в еквіваленті 100000 грн в день (без урахування комісії банку), крім зняття готівкових коштів в іноземній валюті у випадках, визначених у підпунктах цього пункту.

Податкові органи застосовують до юридичних осі (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, встановлених Законом №2473 та/або визначених нормативно-правовими актами НБУ, які прийняті відповідно до Закону №2473, зокрема, у Положенні ; 5, а саме з питань проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту.

Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року №524.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання має право зняти в банку із власних поточних рахунків готівкову іноземну валюту, або купити іноземну валюту, для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон на підставі заяви на купівлю іноземної валюти.

 

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня при самостійному виправленні помилок за податкові періоди під час дії воєнного стану?

 

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з абзацами шостим-сьомим п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

 

Податкова накладна на товари, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що за операціями з постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнова продукція), для яких встановлені максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ), складання податкових накладних виробниками такої продукції та суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України від 11 січня 2001 року №2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції», здійснюється з урахуванням таких особливостей:

складаються окремі податкові накладні та зазначається у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «6» (п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307);

у графі 7 зазначається максимальна роздрібна ціна товару без урахування ПДВ (п. 16 Порядку №1307).

Податкові накладні, складені за операціями з постачання такої тютюнової продукції, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальновстановленому порядку.

Якщо одночасно з тютюновою продукцією, для якої встановлені МРЦ, які повинні наноситись на споживчу упаковку, а також тютюновою продукцією, на споживчу упаковку якої тимчасово до 31 грудня 2023 року може не наноситися МРЦ, здійснюється постачання інших видів товарів/послуг, то за такою операцією доцільно складати окремі податкові накладні:

одну – на постачання тютюнової продукції з урахуванням вищевикладених особливостей;

другу – на постачання інших товарів/послуг – у загальновстановленому порядку.

При отриманні авансового платежу (попередньої оплати) одним платежем за тютюнову продукцію та за інші товари/послуги платник податку самостійно, керуючись умовами договору на постачання, визначає яка продукція/товар/послуга і в якому розмірі оплачена, та відповідно складає дві окремі податкові накладні:

одну – на постачання тютюнової продукції;

другу – на постачання інших товарів/послуг.

При здійсненні операцій з постачання тютюнової продукції, до якої застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до п. 197.27 ст. 197 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у загальновстановленому порядку. У графі 7 табличної частини такої податкової накладної «Ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість» вказується ціна тютюнової продукції, визначена договором на її постачання.

Як здійснюється скасування реєстрації ПРРО

 

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок №317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку №317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку №317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку №317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку №317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.

Пунктом 3 розд. III Порядку №317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. №20-ОПП);

щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь