Нагірянська громада
Тернопільська область, Чортківський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Актуальні питання гарячої лінії Податкової служби України

Дата: 26.05.2022 14:28
Кількість переглядів: 278

 

Податкова адаптація бізнесу в реаліях сьогодення

 

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Марія МЕЛЬНИК під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувалася із додзвонювачами щодо адаптації бізнесу в реаліях сьогодення.

Воєнний стан вимагає швидкої адаптації податкового законодавства до нових реалій. Парламент вже з початку війни прийняв багато зміни до податкового законодавства. І щоб не проґавити новації, важливо пам?ятати один з найбільш важливих принципів – всі зміни до податкового законодавства відображені в Податковому кодексі України.

Головне завдання для податкової служби краю – це фінансовий захист та підтримка бізнесу, споживачів, військових та інших категорій, які цього потребують.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Запитання: Чи звільняється з податкової застави під час війни майно при його вилученні? 

Марія Мельник: Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено новим п. п. 69.21.

Так, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без узгодження операцій із заставним майном.

При оплатному вилученні майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.

 

Запитання: Підприємець хоче застосовувати ставку єдиного податку 2%. Чи є обмеження в обсязі доходу?

Марія Мельник: Для платників єдиного податку третьої групи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2%, скасовано обмеження щодо обсягу доходу як обов'язкової умови перебування на цій групі єдиного податку.

Нагадаю, що раніше було передбачено, що для таких платників податку максимальний обсяг доходу протягом календарного року не повинен був перевищувати 10 мільярдів гривень.

 

Запитання: Чи можуть перейти на спрощену систему оподаткування суб’єкти оподаткування, які видобувають або реалізують воду?

Марія Мельник: Не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення).

 

Запитання: Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО?

Марія Мельник: Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

 

Запитання: Чи можна первинну реєстрацію електронного ключа здійснити через мережу інтернет, без особистої участі?

Марія Мельник: Первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.

Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.

Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

 

Запитання: Чи є якісь нюанси при відмові від програмного забезпечення для ПРРО податкової служби на іншого надавача цих послуг?

Марія Мельник: З метою переходу з програмного забезпечення програмного реєстратора розрахункових операцій, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі (як і будь-якого іншого ПЗ), на ПЗ інших виробників (комерційних) суб’єкту господарювання необхідно закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.

 

Запитання: Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Марія Мельник: Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування.

 

Запитання: За якими кодами бюджетної класифікації сплачують військовий збір?

Марія Мельник: Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодом бюджетної класифікації:

11011000 – «Військовий збір».

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 №336 код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Платник єдиного податку 2-4 груп: як застосовувати РРО/ПРРО, якщо господарська одиниця розташована в місті, інша – на території села

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО) відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265). Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 1 Переліку визначено, що фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Отже, якщо у платника єдиного податку другої-четвертої груп є господарський об’єкт у місті, то у такому об’єкті РРО та/або ПРРО застосовується на загальних підставах відповідно до вимог Закону №265, а у господарському об’єкті на території села, селища відповідно до пільги передбаченої пунктом 1 Переліку, за умови дотримання граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), можна проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Податкова звітність зі статусом «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

Пунктом 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Порядок №5), визначено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).

Відповідно до п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку №5, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Враховуючи зазначене, Документ звітності подається з ознакою:

«Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;

«Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;

«Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.

 

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму вартості основних засобів, примусово вилученого у юросіб під час дії воєнного стану

 

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 17 травня 2012 року №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №4765) вилучення майна – позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна (частина третя ст. 3 Закону №4765).

Згідно з абзацом першим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Відповідно до п. п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, операції з позбавлення державних підприємств права господарського відання або оперативного управління державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану прирівнюються до продажу такого майна.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, при ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Таким чином, платник податку у разі примусового вилучення основних засобів під час дії воєнного стану на користь військової адміністрації здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.

 

На Тернопільщині від продажу підакцизних товарів місцеві бюджети отримали більше 33,3 млн грн

 

Понад 33,3 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів отримали територіальні громади Тернопільщини впродовж січня-квітня 2022 року. Так, від реалізації алкогольних напоїв надійшло 12,7 млн грн (47%). Продаж тютюнових виробів додав 14,1 млн грн (35%), а пива – 6,5 млн грн (17%).

Загалом суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляють підакцизну продукцію на теренах Тернопільщини, сплатили до державної казни трохи більше 7 млн грн акцизного податку. Основна сума податку, а це 4,2 млн грн, надійшла від виробництва пива. Виготовлення горілчаної продукції додало бюджету країни від Тернопілля 2,9 млн грн, а виноробство – 17,6 тис. грн акцизного податку.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь