Нагірянська громада
Тернопільська область, Чортківський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Податкова служба України інформує

Дата: 25.05.2022 10:03
Кількість переглядів: 312

 

Для податкової знижки найчастіше декларують витрати на навчання

 

Одним із випадків, коли людина може добровільно задекларувати свої доходи, є можливість скористатися податковою знижкою. Так можна повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб у минулому році. Податковим кодексом затверджений перелік витрат, що дає право на таке податкове повернення, (пункт 166.3 статті 166). Серед найпоширеніших – оплата навчання, страхування життя, відсотки за іпотечним кредитом тощо.

З початку цього року 1612 жителів нашого краю подали декларації про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки. Вони задекларували 33,6 млн грн витрат.

Більшість декларантів подали декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання. Таких є 1313 (81%) наших краян. Сплата страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя дала підстави для подання декларацій 264 (16%) жителям області. Ще 18 оплачували відсотки за іпотечними кредитами, 11 витрачались на оплату репродуктивних технологій та усиновлення, двоє – на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла. Витрати у зв’язку з переобладнанням транспортних засобів задекларували четверо тернополян.

За наслідками перерахунків цим декларантам нараховано до повернення 6 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

 

Оподаткування ПДФО доходу члена фермерського господарства, отриманого за рахунок розподілу чистого прибутку

 

Згідно з частиною другою ст. 3 Кодексу законів про працю України особливості праці членів кооперативів та їх об’єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами.

Статтею 1 Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями (далі – Закон №973) встановлено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства).

Відповідно до ст.ст. 1 та 3 Закону №973 фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону. При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа.

Трудові відносини у фермерському господарстві регулюються ст. 27 Закону №973.

Так, частиною першою ст. 27 Закону № 973 передбачено, що трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються установчим документом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавством України про працю (частина друга ст. 27 Закону №973).

Облік трудової діяльності у фермерському господарстві ведеться відповідно до законодавства України про працю (частина четверта ст. 27 Закону №973).

Згідно з Методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затвердженими наказом Мінагропрому України від 02.07.2001 №189, одержаний господарством дохід визначається за видами діяльності та в цілому по господарству. Він зменшується на суму витрат за рахунок прибутку. Визначений дохід розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, у тому числі від розподілу прибутку, що нараховуються фермерським господарством його членам, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Отже, дохід члена фермерського господарства, отриманий за рахунок розподілу чистого прибутку такого господарства, повинен включатися до його місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковуватися з урахуванням п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду (п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773), доходи членів фермерських господарств, отримані за рахунок розподілу чистого прибутку таких господарств, відображаються за «127» ознакою доходу.

Остання звітність фізосіб, щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Про нарахування єдиного внеску мобілізованим працівникам

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон №2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108).

Статтею 2 Закону №108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону №2464, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мiнiмальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мiнiмальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.

Таким чином, якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується на фактично нараховану суму.

Однак, якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску (22%).

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь