Нагірянська громада
Тернопільська область, Чортківський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Податкова служба України інформує

Дата: 02.05.2022 15:05
Кількість переглядів: 379

Щодо утримання та сплати податку на доходи нерезидента неприбутковою організацією при виплаті доходів на користь нерезидентів

 

Відповідно до абзацу першого п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Форма № 5ДР – для внесення змін до облікової картки ФО – платника податків

 

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення №822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР) (додаток 12 до Положення №822).

Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. №5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. №5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення №822 при виявленні недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. №5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

На Тернопільщині платники отримали майже 7500 сертифікатів електронного, цифрового підпису

 

Електронні сервіси – невід’ємна складова нашого сьогодення. Особливим попитом серед бізнесменів та громадян користується «Електронний кабінет» податкової служби. Адже в онлайн форматі можна отримати ряд послуг, економлячи на власному часі та в сприятливих для себе умовах. Зручність та комфорт дистанційного спілкування забезпечує наявність особистого електронного цифрового підпису, і це добре розуміють наші краяни.

Так, упродовж січня-квітня цього року вони отримали 7456 сертифікатів електронного, цифрового підпису, звернувшись до фахівців сектора реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України, що діє в Центрі обслуговування платників Тернопільської ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області. Дану послугу безкоштовно можуть отримати як юридичні особи, приватні підприємці, так і громадяни.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Податкові стимули для бізнесу на час війни

 

Днями начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час Інтернет-конференції поспілкувався онлайн про новації податкового законодавства.

Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Запитання: Які дії користувача, якщо втрачено особистий ключ?

Михайло Яцина: Якщо користувач втратив (пошкодив) особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки або забув пароль до нього, то він повинен звернутись до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС, в якому отримував електронну довірчу послугу, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа).

Запитання: Працівник пішов у тероборону. Як оподатковується його заробіток?

Михайло Яцина: Відразу зазначу, що за працівниками, які несуть службу в територіальній обороні України, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток, незалежно від форми власності підприємства.

При відправленні працівника на військову службу роботодавець повинен видати наказ про увільнення працівника від роботи на час мобілізації та збереження на цей час посади та середньої зарплати. Також за роботодавцем залишається обов’язок щодо нарахування та сплати податків за такого найманого працівника (ПДФО за ставкою 18 відсотків, військовий збір – 1,5 відсотків) та ЄСВ.

Однак, згідно з Законом України від 15.03.2022 №2120-IX з 1 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» мають право не сплачувати єдиний внесок за мобілізованих працівників підприємці-роботодавці – платники єдиного податку II-III груп, юридичні особи, які належать до III групи. Рішення про сплату чи несплату ЄСВ у такому випадку роботодавець приймає самостійно. Суми ЄСВ, нараховані, але не сплачені таким роботодавцем, сплачуються за рахунок державного бюджету.

 

Запитання: Чи можливий перехід на єдиний податок за ставкою 2% при наявності податкового боргу? Скажімо, ПДВ за березень не сплачено.

Михайло Яцина: Наявність податкового боргу не є підставою для відмови від реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу, оскільки відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

 

Запитання: В який спосіб можна подати заяву про перехід на єдиний податок за ставкою 2% доходу?

Михайло Яцина: Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс. доходу суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за вибором у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Суб’єкт господарювання, при не можливості подання заяви до контролюючого органу за місцем податкового обліку, може подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у паперовій формі до будь-якого найближчого контролюючого органу.

Також суб’єкт господарювання має можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2% через Електронний кабінет.

 

Запитання: Який індентифікатор форми для подання Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Михайло Яцина: Для переходу юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах на вебпорталі ДПС розміщено форму Заяви (ідентифікатор форми документа J1309001).

 

Запитання: Нема можливості подати Декларацію про майновий стан та доходи до 1 травня. Чи є відповідальність?

Михайло Яцина: Для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, а саме: у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів слати податків та зборів, подання звітності, то платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану. 

 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Відображення курсових різниць у доході юрособи платника єдиного податку третьої групи

 

Відповідно до п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (далі – НП(С)БО 25).

Підприємства, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відповідно до податкового законодавства, з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. 9 розд. І НП(С)БО 25).

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі – НП(С)БО 21), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193.

Згідно з п. 4 НП(С)БО 21 курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (п. п. «а» п. 7 НП(С)БО 21).

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (абзац перший п. 8 НП(С)БО 21).

Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь